Щаслива дитина

Поняття щастя у кожного різний. Не треба заглядати в довідники або тлумачні словники. Можна запитати в самого себе, що для вас значить слово «щастя»? Швидше за все, це коли збувається ваша мрія, коли ви досягли того, до чого так довго йшли. Щасливою може бути подія — весілля, народження дитини, покупка житла. Але щастя мінливе і швидкоплинне. Тому вічно щасливою людина бути не може.

Але у дорослих і дітей поняття про щастя різне. Дорослий цінує достаток, а дитина різні дрібниці, які приносять радість. Дорослі вважають, що якщо дитина сита і одягнена — значить, вона щаслива. Але для маляти це не головне. Для карапуза набагато важливіше усвідомлювати, що:

— Батьки його люблять;

— Він захищений і знаходиться в безпеці;

— Він унікальний і відчуває себе особистістю;

— Батьки цікавляться його думкою, і він може приймати участь у дорослих справах;


— Батьки підтримують його в будь-яких починаннях.

Як ви бачите, щастя зовсім не в матеріальних речах, а в стосунках. Тому приділяйте дитині більше уваги і любові. Варто пам’ятати про те, що неможливо виростити щасливу дитину без:

— Терпіння;

-Поваги до власної дитини;

-Заохочень і похвал;

-Розвитку індивідуальних особливостей та особистісних якостей;

— Віри в світле майбутнє малюка.

Ви повинні почати з себе. Наскільки ви щасливі у своєму житті? Чого вам не вистачає? Як ви ставитеся до щастя? Почавши з себе, вам стане трохи зрозуміліше, що потрібно вашому малюку. На особистому прикладі говоріть про якісь поняття. Прислухайтеся до дитини, що вона просить і чого хоче. Виконання її бажань — це вже перший крок до щастя. Задумайтеся, чи зручний одяг ви купуєте дітям, які іграшки та ігри цікавлять малюка. Можливо, він давно просить вас купити якусь бажану річ.

Пам’ятайте, що щасливі дітки оптимістичні і не схильні до агресії, депресій і тривожності. Вони ростуть впевненими і життєрадісними людьми. Починання їм даються легше і простіше, ніж песимістично налаштованим людям.

А найголовніше — щасливі діти ростуть у щасливих батьків!

Автор: Зайцева Ірина

Источник: mama-tato.com.ua

Багато читаю різноманітних статтей. Часто хочеться ними поділитись.
Пропоную залишати в цій темі статті, які неможливо оминути.
Без обговорень! Лише конкретна інформація.


ОТВЕРГАЯ ОТЦА…

На приеме: (мальчик 6 лет, тяжелое невротическое расстройство)
— С кем ты живешь?
— С мамой.
— А папа?
— А мы его выгнали.
— Как это?
— Мы с ним развелись … он нас унижает… он не мужик … испортил нам лучшие годы…

На приеме: (подросток 14 лет, тяжелые мигрени, обмороки, противоправное поведение)
— А почему ты не нарисовал папу, ведь вы же одна семья?
— Лучше бы его вообще не было, такого папы…
— Что ты имеешь ввиду?
— Он матери всю жизнь испоганил, вел себя как свинья…сейчас не работает…
— А лично к тебе папа как относится?
— Ну, за двойки не ругает…
— … все?
— И все, …чего от него? …я даже деньги сам зарабатываю себе на развлечения…
— А чем зарабатываешь?
— Корзины плету…
— А кто научил?
— Отец…он меня вообще многому научил, я еще рыбу ловить могу…машину водить могу… по дереву немного… вот к весне лодку смолили, на рыбалку с отцом поедем.
— Как же ты в одной лодке сидишь с человеком, которого бы лучше вообще на свете не было?
— … ну, вообще у нас с ним так-то… отношения интересные … когда мать уезжает, у нас хорошо…это она с ним не ладит, а я то и с мамкой и с отцом могу, когда не вместе…


На приеме: (девочка 6 лет, проблемы с общением, не внимательная, ночные кошмары, заикание, грызет ногти …)
— Почему ты нарисовала только маму с братом, а где же папа и ты?
— Ну, мы в другом месте, чтобы у мамы было хорошее настроение…
— А если вы будете все вместе?
— То плохо…
— Как это плохо?
— … … (девочка плачет)
Через некоторое время:
— Только вы маме не говорите, что я папу тоже люблю, очень…

На приеме: (подросток с тяжелым невротическим нарушением)

— …Ваш сын действительно верит в смерть своего отца?
— Да! Мы это ему специально сказали,… а то не дай бог с ним встретиться захочет, потом необерешься наследственности,… но мы с бабушкой про отца только хорошее говорим, чтоб не переживал и стремился стать хорошим человеком.

На приеме: (мальчик 8 лет, тяжелая депрессия и ряд других заболеваний)

— … А что с папой?
— Не знаю…
Я обращаюсь к маме:
— Вы не говорите о смерти отца?
— Он знает, мы говорили об этом… (мама плачет), да он и не спрашивает, и фотографии смотреть не хочет.

Когда мама выходит из кабинета, я спрашиваю мальчика:
— … тебе интересно про папу узнать?
Мальчик оживает и первый раз смотрит мне в глаза.
— Да, но нельзя…
— Почему?
— Мама опять заплачет, не надо.


За время работы с детьми, в своей практике, мне пришлось столкнуться со следующими фактами:

1. Дети любят своих родителей одинаково сильно, вне зависимости (!!!) от демонстрируемого ими поведения.
Ребенок воспринимает маму и папу как целое и как важнейшую часть самого себя.

2. Отношение ребенка к отцу и отца к ребенку всегда формирует мать. (Женщина выступает посредником между отцом и ребёнком, именно она транслирует ребёнку: кто его отец, какой он и как к нему следует относиться).

3. Мать имеет абсолютную власть над ребёнком, она делает с ним всё что захочет, сознательно или бессознательно.
Такая сила дана женщине природой для того, чтобы потомство смогло выжить без лишних сомнений.
Сначала сама мама является миром ребенка, а позднее она выводит ребенка в мир через себя.
Ребенок познает мир через маму, видит мир ее глазами, акцентирует внимание на том, что значимо для мамы.
Осознанно и неосознанно мама активно формирует восприятие ребенка.
С отцом ребенка тоже знакомит мама, она транслирует степень значимости отца.
Если мама не доверяет мужу, то ребенок будет избегать отца.

На приеме:

— Моей дочке 1год 7месяцев. Она с криком убегает от отца, а когда он берет ее на руки — плачет и вырывается. А последнее время стала говорить отцу: “Уходи, я тебя не люблю. Ты плохой”.
— А что вы действительно чувствуете к своему мужу?
— Я сильно обижена на него…до слез.


4. Отношение отца к ребенку тоже формирует мать.
Например, если женщина не уважает отца ребенка, то мужчина может отказать ребенку во внимании.
Достаточно часто повторяется одна и та же ситуация: стоит только женщине изменить внутреннее отношение к отцу ребенка, как он неожиданно изъявляет желание видеть ребенка и участвовать в его воспитании.
И это даже в тех случаях, когда отец до этого долгие годы игнорировал ребенка.

5. Если нарушено внимание, память, неадекватна самооценка, а поведение оставляет желать лучшего – то в душе ребенка катастрофически не хватает отца.
Отвержение отца в семье часто ведет к появлению интеллектуальной и психической задержке развития ребенка.

6. Если нарушена коммуникативная сфера, высокая тревожность, страхи, а приспосабливаться к жизни ребенок так и не научился, и везде чувствует себя чужим – значит он никак не может отыскать маму в своем сердце.

7. Детям легче справляться с проблемами взросления, если они чувствуют, что мама и папа принимают их целиком, такими, какие они есть.

8. Ребенок растет здоровым эмоционально и физически, когда он находится вне зоны проблем своих родителей — каждого индивидуально и/или их как пары. То есть он занимает свое детское место в системе семьи.

9. Ребёнок всегда “держит флаг” за отвергнутого родителя. Поэтому он будет соединяться с ним в своей душе любыми способами.
Например, он может повторять тяжёлые особенности судьбы, характера, поведения и т.п. Причём, чем сильнее мать не принимает эти особенности, тем ярче у ребёнка они проявляются. Но как только мама искренне разрешит ребёнку быть похожим на своего отца, любить его открыто, у ребёнка появится выбор: соединяться с отцом через тяжелое или же любить его напрямую – сердцем.


10. Ребенок предан маме и папе одинаково сильно, он связан любовью.
Но когда отношения в паре становятся тяжелыми, ребенок силой своей преданности и любви глубоко включается в то тяжелое, что причиняет боль родителям.
Он берет на себя столько, что действительно во многом облегчает душевные страдания одного или обоих родителей сразу.
Например, ребенок может стать психологически равным родителям: другом, партнером.
И даже психотерапевтом.
А может подняться еще выше, заменяя психологически им их родителей.
Такая ноша является непосильной ни для физического, ни для психического здоровья ребенка. Ведь, в итоге, он остается без своей опоры – без родителей.

10. Когда мама не любит, не доверяет, не уважает или просто обижена на отца ребенка, то глядя на ребенка и видя в нем многие проявления отца, осознанно или неосознанно дает малышу понять, что его “мужская часть” плохая. Она как бы говорит: “Это мне не нравится. Ты не мой ребенок, если ты похож на своего отца”.

И из любви к матери, а точнее из-за глубокого стремления выжить в данной семейной системе, ребёнок всё-таки отказывается от отца, а следовательно и от мужского в себе.


За подобный отказ ребенок платит слишком дорогую цену.
В душе этого предательства он себе никогда не простит.
И обязательно накажет себя за это сломанной судьбой, плохим здоровьем, неудачливостью в жизни.
Ведь жить с этой виной невыносимо, даже если она не всегда осознаётся.
Но это цена его выживания.

Чтобы примерно почувствовать, что же происходит в душе ребёнка, попробуйте закрыть глаза и представить двух самых близких для вас людей, за которых вы можете, не задумываясь, отдать жизнь.
А теперь вы все трое, крепко держась за руки, оказались в горах.
Но гора, на которой вы стояли, неожиданно рухнула.
И оказалось, что вы чудом удержались на скале, а два ваших самых дорогих человека повисли над пропастью, держась за ваши руки.
Силы кончаются и вы понимаете, что двоих не вытащить.
Спасти можно только кого-то одного.
Кого вы выберете? В этот момент мамы, как правило, говорят: “Нет, лучше уж умереть всем вместе. Это ужасно!”
Действительно, так было бы легче, но условия жизни таковы, что ребенку приходится сделать невозможный выбор.
И он его делает. Чаще в сторону мамы.

“Представьте, что вы все-таки отпустили одного человека и вытащили другого.
-Что вы будете чувствовать по отношению к тому, кого вы не смогли спасти?
-Огромную, испепеляющую вину.
— А к тому, ради кого вы это сделали?
— Ненависть”.

Но природа мудра — тема злости на мать в детстве табулирована жестко.


о оправдано, ведь мама не только дарит жизнь, она её ещё и поддерживает. После отказа от папы, мама остается единственным человеком, который может поддержать в жизни.
Поэтому, выражая свой гнев, можно спилить сук, на котором сидишь.
И тогда этот гнев обращается на самого себя (аутоагрессия).
“Это я плохо справился, я предал папу, я сделал недостаточно для того, чтобы…
и только я один.
Мама не виновата — она слабая женщина”.
И тогда начинаются проблемы с поведением, психическим и физическим здоровьем.

11. Мужское гораздо больше, чем похожесть на собственного отца.
Принцип мужского – это закон. Духовность.
Честь и достоинство.
Чувство меры (внутреннее ощущение уместности и своевременности).
Социальная самореализация (работа по душе, хороший материальный доход, карьера) возможна, только если в душе человека есть позитивный образ отца.

12. Какой бы замечательной ни была мать, но только отец может инициировать взрослую часть внутри ребёнка. (Даже если отцу самому не удалось выстроить отношения с собственным отцом. Для процесса инициации это не столь важно).

Вы, наверное, встречали взрослых людей, которые инфантильны и беспомощны как дети?
Начинают одновременно кучу дел, имеют множество проектов, но ни один так и не доводят до конца.
Или те, кто боятся начать дело, проявить активность в социальной самореализации.
Или те, кто не .


рога” и т.п. – всё это те люди, у которых не было доступа к своему отцу.

13. Только рядом с отцом маленький ребёнок впервые познаёт границы.
Собственные границы и границы других людей.
Грани дозволенного и не дозволенного.
Свои возможности и способности. Рядом с отцом ребёнок чувствует, как действует закон.
Его силу.
(С мамой отношения строятся по другому принципу: без границ – полное слияние).
Как пример, можно вспомнить поведение европейцев (в Европе ярко выражены принципы мужского) и русских (в России ярко выражены принципы женского), когда они вместе оказываются на одной территории. Европейцы, на какой бы маленькой территории не оказались в пространстве, интуитивно размещаются таким образом, что никому никто не мешает, никто не нарушает ничьих границ, и даже если это переполненное людьми пространство, то всё равно каждому остаётся место для своих интересов.
Если же появляются русские, то они заполняют собой всё. Уже никому нет места рядом.
Своим поведением разрушая чужое пространство, потому что не имеют своих собственных границ.
Начинается хаос.
А это именно то, чем и является женское без мужского.


14. Именно в мужском потоке формируются достоинство, честь, воля, целеустремлённость, ответственность – во все временна высоко ценимые человеческие качества.

15. Дети, которых мама не допустила к отцовскому потоку (сознательно или бессознательно) не смогут легко и естественно пробудить в себе уравновешенного, взрослого, ответственного, логичного, целеустремлённого человека – теперь придётся прилагать огромные усилия.
Потому что психологически они остались мальчиками и девочками, так и не став мужчинами и женщинами.

Теперь за мамино решение "оградить ребёнка от отца" человек всю жизнь будет платить невероятно высокую цену.
Словно он потерял благословение на жизнь.

“Если жена уважает мужа, а муж уважает жену, дети тоже чувствуют уважение к себе. Кто отвергает мужа (или жену), тот отвергает его (или её) в детях. Дети воспринимают это как личное отвержение” — Берт Хеллингер.

16. Отец играет разные, но значимые роли для сына и дочери. Для мальчика отец – это его самоидентификация по полу (т.е. ощущение себя мужчиной не только физически, но и психологически). Отец — это родина для сына, его “стая”.

Мальчик с самого начала рождается у человека другого пола.
Всё, с чем соприкасается мальчик в матери – иное по сути, иное, чем он сам. Женщина переживает то же чувство.
Поэтому замечательно, когда мама может одарить сына своей любовью, наполнив женским потоком, инициировав женские принципы, с любовью отпустив его на родину – к отцу.
(Кстати, только в этом случае сын может уважать свою мать и быть ей искренне благодарен).

17. С момента рождения и, примерно, до трёх лет мальчик находится в поле влияния матери. Т.е. он напитывается женским: чувствительностью и нежностью. Способностью к близким, доверительным и долговременным эмоциональным отношениям.
Именно с матерью ребёнок учится эмпатии (вчувствование в душевное состояние другого человека).
В общении с ней пробуждается интерес к другим людям.
Активно инициируется развитие эмоциональной сферы, а так же интуиции и творческих способностей – они тоже в зоне женского.
Если мать была открыта в своей любви к малышу, то в последствии, став взрослым, такой мужчина будет заботливым мужем, ласковым любовником и любящим отцом.

18. В норме, примерно, после трёх лет, мама отпускает сына к отцу. Важно подчеркнуть, что она отпускает его навсегда. Отпускает, значит, разрешает мальчику напитываться мужским и быть мужчиной.
И для этого процесса не столь важно, жив отец или умер, может быть, у него другая семья, или он далеко, или у него тяжелая судьба.

19. Бывает и так, что биологического отца нет и не может быть рядом с ребёнком.
Тогда здесь имеет значение, что мать чувствует в душе к отцу ребёнка.
Если женщина не может согласиться ни с его судьбой, ни с ним, как правильным отцом для её ребёнка, то малыш получает пожизненный запрет на мужское.
И даже правильная среда, в которой он вращается, не сможет скомпенсировать ему эту утрату.
Он может заниматься мужскими видами спорта, второй муж мамы может быть замечательным человеком и мужественным мужчиной, возможно, даже есть дедушка, или дядя, готовые общаться с ребенком, но всё это останется на поверхности, как форма поведения.
В душе ребёнок никогда не осмелится нарушить материнского запрета.

Но если женщине всё таки удаётся принять биологического отца ребёнка в своё сердце, то ребёнок бессознательно будет чувствовать, что мужское — это хорошо.
Сама мама дала своё благословение.
Теперь, встречая в своей жизни мужчин: дедушка, друзья, учителя, или новый мамин муж, ребёнок сможет через них напитываться мужским потоком.
Который, он будет брать у своего отца.

20. Единственное, что имеет значение, это: какой образ в душе у матери об отце ребёнка. Допустить ребёнка к отцовскому потоку мама может только при условии, что в душе она уважает отца ребёнка, или как минимум, хорошо к нему относится.
Если этого не происходит, то бесполезно говорить мужу: “Иди, поиграй с ребёнком. Сходите вместе погулять” и т.п., отец этих слов не услышит, так же, как и ребёнок.

Воздействие имеет только то, что принято душой.
Благословляет ли мама отца и ребёнка на взаимную любовь друг к другу?
Наполняется ли мамино сердце теплом, когда она видит, как ребёнок похож на своего отца?
Если отец признан, то теперь малыш начнёт активно наполнятся мужским.
Теперь развитие пойдёт по мужскому типу, со всеми мужскими особенностями, повадками, предпочтениями, и нюансами.
Т.е. теперь мальчик сильно начнёт отличаться от маминого женского и всё больше станет походить на папино мужское.
Так вырастают мужчины с выраженным мужским.

Автор Марта Луковникова

Источник: posydenky.lvivport.com

ISSN 0321-1401 5 2014 ?????????? ???????-?????????? ?????? ???????????? ?????? ? ????? ??????? ??? ????????? ? ??????? Т Е М А Н О М Е Р А : ???????? ????????? ???????????? ???????? ????? ?????????? ?????????? ??????? ?????????? ?????????? ????????? ???????? ? ????? ??????? ????????? ? ? ??????? ???????, ? ??????? ?????, ?????? ?? ????? 5 ПОСПІШАЙТЕ ПЕРЕДПЛАТИТИ ПРОВІДНІ ЖУРНАЛИ ДОШКІЛЛЯ ???????? ?????? ???????? ?? ?? ???????? В ДАРУНОК УСІМ ОХОЧИМ ? ?????????? ??????? ?? ???????? Детально на сайті jmil.com.ua 2014 5=4 2<1+1 3<1+1+1 ???????? 2 ?????????? ????. ?????? 37862 ???????? ?? ???????? ? ???????? 5 ??????????? ???????? ?? ????? 4-?. ?????? 99691 ???????? ?? ???????? ? 258,90 ??? 220,89 ??? ???????? ????, ???? ? ????????. ?????? 95989 ???????? ?? ???????? ? 245,96 ??? ДЕШЕВШЕ ПЕРЕДПЛАТИТИ КОМПЛЕКТОМ НА ВСЕ ПІВРІЧЧЯ ???? ???? ?? ?? ???? ?! ??? ?? ????? Виходить з 1911/1931 року ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЖУРНАЛ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ І БАТЬКІВ № 5 2014 ЖУРНАЛ НАГОРОДЖЕНО ПОЧЕСНОЮ ГРАМОТОЮ ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Тема номера: ЕКОЛОГІЯ ДИТИНСТВА Андрусич Ніна Олексіївна, головний редактор. Бех Іван Дмитрович, доктор психол. наук, дійсний член НАПН України, директор Інституту проблем виховання НАПН України. Богуш Алла Михайлівна, доктор пед. наук, дійсний член НАПН України, Південноукраїнський НПУ ім. К. Д. Ушинського. Гавриш Наталія Василівна, доктор пед. наук, професор, Луганський НУ ім. Т. Шевченка. Долинна Ольга Петрівна, зав. сектору науково-методичного забезпечення змісту дошк. освіти ДНУ ?Інститут інноваційних технологій і змісту освіти? МОН України. Єресько Олег Вікторович, директор департаменту загальної середньої і дошкільної освіти МОН України. Кононко Олена Леонтіївна, доктор психол. наук, професор, зав. каф. соціальної педагогіки та соціальної роботи НДУ ім. М. Гоголя. Ладивір Світлана Олексіївна, канд. психол. наук, Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. Лисенко Неля Василівна, доктор пед. наук, професор, Прикарпатський НУ ім. В. Стефаника. Панасюк Тамара Вікторівна, заступник директора департаменту загальної середньої та дошкільної освіти, начальник відділу дошкільної і початкової освіти МОН України. Піроженко Тамара Олександрівна, доктор психол. наук, Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. Плохій Зоя Павлівна, канд. пед. наук, ІПВ НАПН України. Побірченко Неоніла Антонівна, доктор психол. наук, професор, КУ імені Бориса Грінченка. Поніманська Тамара Іллівна, канд. пед. наук, професор, Рівненський ДГУ. ????? ???????? ????????? Ніна АНДРУСИЧ Сприятлива екологія дитинства ? головний пріоритет .................... 2 ????????? ???????? Галина ТАРАСЕНКО Екологія дитинства: полілог науково-педагогічних підходів. Методичні рекомендації ................. 3 Ольга ДОЛИННА, Олена НИЗКОВСЬКА Екологічні виклики сьогодення: збережемо субкультуру дитинства................................... 5 ?????????? ? ???????? Алла БОГУШ Екологія емоційно-психічного здоров?я у системі взаємодії дорослих і дітей ........................... 9 ???????? ????????? Галина ІВАНИЦЯ Добро сторицею повертається Виховання добродійності у дітей ...13 ???????? ? ???????? ???????? Ольга ФІЛОНЕНКО Здоровий випускник дитсадка ? успішний школярик ..................17 ???? ??? Катерина КАРАСЬОВА Гра ? справа серйозна ............20 Любов ЛОХВИЦЬКА Екологія ігрового середовища .............................22 ?????? Світлана НЕЧАЙ Музика ? могутня сила ............23 ????? ???????? Оксана АРТУОЗ Мислити навчати й про здоров?я дбати. Екологія розумової діяльності дошкільників ................................. 27 ??????? Наталія ДАЦЮК, Любов СЛИВА Екскурсія в країну ?Екологознай?............................ 30 ?????? ? ???????? Надія РАЧОВА Дитина щаслива в любові ........ 33 ????? ? ??????? Олена НОСУЛЬСЬКА, Оксана ВИСОЦЬКА, Тетяна КОВАЛЬ, Раїса ТРАХТЕНГЕРЦ Мандруємо Країною Дитинства Тематичний день для старших дошкільнят та їхніх батьків .............36 На 1-й стор. обкладинки: фотоконкурс ?Наші діти? Щасливе дитинство ? в багатій природі, У злагоді світу, любові та згоді. (Надіслала Світлана Лещенко, ДНЗ "Ромашка", м. Березань, Київська обл.) Приходько Юлія Олексіївна, доктор психол. наук, професор, НПУ ім. М. П. Драгоманова. ДОШКІЛЬНЕ ВИХОВАННЯ Адреса редакції: Смольникова Галина Валентинівна, канд. психол. наук, ІППО КУ імені Бориса Грінченка. Щомісячний науково-методичний журнал МОН України для педагогів і батьків 04053, Київ-53, а/с 36 Сухомлинська Ольга Василівна, доктор пед. наук, дійсний член НАПН України. № 5 (873), травень 2014 Тарасенко Галина Сергіївна, доктор пед. наук, професор, Вінницький ДПУ ім. М. Коцюбинського. © Видавництво ?Світич?, 2014 Забороняється копіювання та відтворення матеріалів журналу та будь-якої їх частини Виходить з 1911/1931 року Головний редактор Ніна Андрусич Заступник головного редактора Юлія Журлакова Тел.: (044) 486-11-19, (044) 486-13-32 (т/ф), (099) 376-35-36 E-mail: [email protected] Свідоцтво про державну реєстрацію засобу масової інформації: серія КВ № 6919 від 31.01.2003 Видруковано у друкарні ТОВ ?Літера-Друк?, вул. Озерна, 6, оф. 122, Київ, 04209. Свідоцтво ДК № 3689 від 28.01.2010 р. Коректор Ніна Любаченко Підписано до друку 19.05.2014. Формат 60х84 1/8. Папір офсетний. Друк офсетний. Умовн. друк. арк. 3,72. Умовн. фарб.-відб. 14,88. Обл.-видавн. арк. 5,5. Наклад індексу 1497 (загальний 10642). Зам. 140670. Комп?ютерна верстка Володимир Васильєв Відповідальність за зміст рекламних матеріалів несе рекламодавець. Провідний редактор Надія Сідаш ???? ??????: ???????? ????????? ?????? ? ???????? ДИТИНА ЩАСЛИВА В ЛЮБОВІ Надія РАЧОВА, методист ММК, управління освіти та спорту Козятинської міської ради, Вінницька обл. Роль батьків у розвитку особистості малюка переоцінити неможливо, адже вони ? перше оточення, в якому дитина набуває важливого життєвого досвіду, знань про себе і світ. Родина ? найважливіша складова соціального середовища дошкільняти, а отже, й екології його дитинства. Під її впливом формується основна структура особистості ? система уявлень і ставлень до себе, до людей, до світу, яка багато в чому визначає характер та поведінку людини. Допомогти зробити сприятливим цей найближчий дитині соціум покликані педагоги. адоволена потреба в любові дає дитині сили й упевненість, лежить в основі позитивної самооцінки, допомагає робити самостійні кроки в житті. Батьківська любов гарантує відчуття безпеки, підтримує сприятливий стан емоційно-чуттєвої сфери, вчить любові, моральної поведінки, забезпечує позитивний емоційний досвід, який є основою для пізнання світу. Якщо спілкування дитини з рідними відбувається на позитивному емоційному тлі (її люблять безумовно ? з усіма перевагами і недоліками), вона з розумінням, без образ сприймає невдоволення батьків її поведінкою та навіть покарання, бо сприймає його як справедливе. Малюк починає усвідомлювати цінність свого ?Я?, набуває впевненості в собі. Навколишній світ він сприймає як безпечний і стабільний, а людей вважає надійними та дбайливими, з довірою ставиться до оточення. Безпечне екологічно сприятливе для дитини середовище передбачає відсутність фізичних і психічних загроз від навколишнього світу й упевненість у тому, що її основні потреби будуть задоволені і в майбутньому. Лише почуваючись надійно захищеним, малюк досліджуватиме світ навколо себе, пізнаватиме його, а отже, розвиватиметься. Об?єднаними зусиллями педагогів і батьків можна створити умови для гармонійного розвитку особистості дитини, її фізичного та психічного здоров?я, виховання ціннісного ставлення до природного й соціального довкілля, до самої себе. Тому так важливо активно залучати родини до освітнього процесу, гармонізувати стосунки між рідними дітей і педагогами дошкільного закладу. Для створення комфортних умов спілкування та навчання батьків, за яких кожний з них відчуватиме свою успішність, інтелектуальну спроможність, усвідомлюватиме важливість відповідального ставлення до батьківства, необхідні інтерактивні форми роботи. Однією з них є проведення тренінгів. ????????? ???????? ????? Тренінг для батьків Хід тренінгу М е т а. Сприяти усвідомленню батьками унікальності особистості дитини й важливості власної ролі у її вихованні. Розвивати навички конструктивного спілкування. М а т е р і а л: плакати з написами: ?Чим батьки хочуть оточити свою дитину??; ?Чим діти прагнуть оточити себе??; паперові квіти з 7 пелюстками, по дві на кожного учасника (одна ? з білими, друга ? з блакитними), ручки, маркер; аркуші паперу, скринька, картки із завданнями. Ведуча. Нашу зустріч пропоную розпочати з відомих слів: ?Тільки в любові виростають діти, батькам на втіху і людям на радість?. Вправа ?Слова схвалення? Ведуча. Пригадайте себе дитиною будь-якого віку. Як вас хвалили у дитинстві? Що вам хотілося почути? Які слова для вас були найприємнішими? Тепер (називає ім?я) подаруйте ці слова сусідові ліворуч. Він ? ?похвалить? свого сусіда. І так по колу. НА ІІ ПІВРІЧЧЯ! ВОНА ТРИВАЄ33ДО 20 ЧЕРВНЯ! © ? ошкільне виховання?, 2014, № 5 З © ? ошкільне виховання?, 2014, № 5 33 ?????? ? ???????? Вправа ?Берегти дитину? Ведуча. Послухайте сторінку з книги дитячого психолога Ю. Гіппенрейтер. По консультацію звернувся батько. Його син був залишений у дитячому ліжечку поряд зі столом. Малюк примудрився перелізти через бильце ліжка на стіл, де його й застав батько, увійшовши до кімнати. Хлопчик, стоячи на колінах, сяяв, а тата охопив страх. Він різко схопив малюка, поклав на місце і насварив пальцем. Хлоп?я гірко заплакало і довго не могло заспокоїтися. Психолог запропонував батькові спробувати відчути себе цим малюком. Якби він уперше в житті, доклавши героїчних зусиль, виліз з обридлого ліжка на нову, незвідану територію, що б він відчув? Батько відповів: ?Радість, гордість?. ? А тепер, ? продовжував психолог, ? уявіть, що з?являється рідна людина ? тато ? і замість того, щоб розділити цю радість, сердиться на тебе. І ти зовсім не розумієш, за що! ? Боже, ? вигукнув батько, схопившись за голову, ? що я наробив?! Бідний хлопчик! Ведуча. Пропоную кожному пригадати подібну ситуацію і уявити себе дитиною. Іноді для вибору правильних дій достатньо просто поставити себе на місце сина чи доні. Це не означає, що не треба оберігати дітей від падіння з висоти. Та маємо усвідомлювати, які повідомлення даємо дитині. Покарання вона найчастіше сприймає як повідомлення: ?Ти ? погана!?, критику помилок ? ?Ти не можеш!?, ігнорування ? ?Ти мені не цікавий? і навіть ?Я тебе не люблю?. © ? ошкільне виховання?, 2014, № 5 Інформаційне повідомлення ?Мудра батьківська любов? Ведуча. Отже, сьогодні поговоримо про важливу річ у житті кожної людини ? батьківську любов. Потреба в ній ? одна з найсильніших у людини будьякого віку, особливо малюка. Від задоволення цієї життєво важливої потреби багато в чому залежить фізичний і психічний розвиток дитини, відчуття захищеності. Особистість, яка формується в умовах депривації (недостачі, втрати батьківської любові), страждає від відчуття внутрішньої порожнечі, має загострену потребу в чиємусь піклуванні. Турбота не означає, що дітей слід оберігати від будь-яких самостійних кроків. Кожна проблема, що виникає в житті сина чи доньки, ? це насамперед проблема батьків. Від вашої любові та вашого ставлення до дитини залежить те, як вона справлятиметься з труднощами. Виражаючи свою любов, ми не завжди знаходимо бажаний відгук на неї в душах своїх дітей. Можливо, щось робимо не так? Або взагалі не робимо чогось для того, щоб наші діти могли впевнено сказати: ?Мої батьки люблять мене?. Тепло Великодніх свят у маминих долонях. (Надіслала Тетяна Рублевська, ДНЗ № 28 ?Незабудка?, м. Вінниця) Вправа ?Правила спілкування? Ведуча. У кожній сім?ї є свої правила спілкування. Пропоную створити правила й для нас із вами. Разом обговорюють і формулюють правила. Вправа ?Ланцюжок імен? Вправа виконується по колу. Перший учасник промовляє своє ім?я. Наступний ? називає своє та ім?я попереднього члена групи. Вправа ?Чарівна скринька? Учасникам роздають аркуші паперу, на яких треба написати, чого саме вони очікують від заняття, потім кожен учасник зачитує свій запис та вкидає аркуш до скриньки. Вправа ?Не бійтеся любити своїх дітей? Ведуча. Бенджамін Спок писав: ?Не бійтеся любити своїх дітей. Кожна дитина потребує ніжності, обіймів, того, щоб її брали на руки, усміхалися до неї, гралися з нею. Коли ви показуєте своїй дитині, що вона для вас ? найкраща у світі, це підживлює її душу так само, як молоко ? тіло?. ? Як ви ставитеся до думки Спока, що дитині необхідно показувати свою любов? ? Якими були ваші стосунки з батьками? ? Чим у житті для вас є батьківська любов? Які асоціації виникають? Батьки діляться думками. Вправа ?Квітка дитинства? Кожен учасник отримує білу паперову квітку. Ведуча пропонує написати на серединці слово ?дитина?, а на пелюстках ? те, чим хочеться оточити її. Потім учасники обговорюють зміст написаного, визначають ПЕРЕДПЛАТИТИ34ЖУРНАЛ ?ДВ? З ДОДАТКАМИ © ? ошкільне виховання?, 2014, № 5 34 ??????????? «???? ????» спільне й відмінне. Спільне ведуча записує на плакаті ?Чим батьки хочуть оточити дитину??. Потім учасникам роздають блакитні квітки й просять уявити себе дітьми. На серединці вони пишуть слово ?дитина?, а на пелюстках ? те, що хотіли мати у своєму дитинстві. Після виконання завдання обговорюють зміст написаного на пелюстках кожної блакитної квітки, визначають спільне й відмінне. Спільне записують на плакаті із заголовком ?Чим діти прагнуть оточити себе??. Ведуча звертає увагу учасників на обидві квітки та обидва плакати й пропонує всім відповісти на такі запитання: ? Чим зміст білих квіток відрізняється від змісту блакитних? ? Чому виникли відмінності? ? Чи можуть існувати ?дитячі квіти? без батьківського піклування? Вправа ?Ситуації з життя? Учасників об?єднують у пари. Кожна отримує картку із записом ситуації. Треба зрозуміти та описати почуття дитини. Наведемо кілька ситуацій. ? ? ? ? ? ? Випадково розбила кришталеву вазу. Посварився з другом у дитячому садку. Розмалював щоденник старшого брата. Поламала мамину губну помаду. Пофарбувала волосся в неймовірний колір. Розбив скло, граючи у футбол у кімнаті. Вправа ?Закінчи думку? Батьків об?єднують у чотири групи. У кожної ? конверт з початком речення: ?Мудрість батьківської любові??. Учасники по черзі дописують думку на своїх картках, передаючи конверт по колу. Потім кожен читає свій варіант закінчення фрази у групах і перед усією аудиторією. Вправа ?Згода ? незгода ? оцінка? Учасників об?єднують у три групи. Кожна отримує картку з варіантом завдання та аркуш паперу. Ведуча. Складіть перелік слів та висловів, за допомогою яких ви висловлюєте свою згоду, незгоду; оцінюєте дії або вчинки іншого. Кожна група демонструє результати своєї роботи. Після обговорення ведуча пропонує підкреслити ті вислови на аркушах, яких варто уникати, спілкуючись з дитиною. Доходять висновку: важливо вміти висловлювати свою точку зору, не ображаючи іншого. Це допоможе запобігти виникненню конфліктних ситуацій. Вправа ?Відверто кажучи...? Кожен учасник повідомляє, чи справдилися його очікування щодо проведеного тренінгу. Казка для натхнення ?Легенда про Нарциса? Мавки на березі струмочка оплакували смерть Нарциса, якого Зевс покарав за те, що він милувався Висловити згоду допоможуть такі слова: ? ? ? ? ? ? ? Пам?ят ка для ба тьків ?Це не викликає сумніву...? ?Це не викликає заперечень...? ?Я готовий(а) з цим погодитися...? ?Мені теж близька ця думка...? ?Я поділяю цю точку зору...? ?Я теж хотів(ла) про це сказати...? ?Моя думка повністю збігається з ...? Ви не образите іншого, якщо висловлювання своєї незгоди почнете зі слів: ? ? ? ? ? ? ? ?Мені так не здається...? ?Я думаю інакше...? ?Я дотримуюсь іншої думки...? ?У мене інша точка зору...? ?Я дозволю собі не погодитися з...? ?На жаль, не можу погодитися з...? ?Хотілося б висловити свою незгоду...? Оцінити дії іншого допоможуть такі слова: ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?Я пишаюся тобою...? ?Я пишаюся твоїм вчинком...? ?Мені (не) подобається, як ти вчинив...? ?Це справді прогрес!? ?Я (не) задоволений твоєю поведінкою...? ?Мені було (не) приємно дивитися, як ти...? ?Мені було (не) приємно почути, що ти...? ?Дякую за...? ?Чудово! Так тримати!? лише собою і не помічав нікого навколо. І раптом вони помітили, що Струмок також у зажурі. ? Що з тобою трапилося? ? запитали мавки у Струмочка. ? Хто тебе образив? Струмок відповів: ? Я сумую за Нарцисом... Як сумно, що він більше не прийде до мене. ? О-о-о! Ти такий щасливий! Ми бачили цього чарівного юнака лише мимохідь, коли він прямував до тебе, милувалися його волоссям, граційною ходою лише секунди. А ти ? годинами, коли Нарцис задивлявся на своє відображення у твоїх водах. Ти міг досхочу насолодитися спогляданням його надзвичайної вроди, ? шепотіли у захваті лісові мавки. ? Хіба він був гарний? ? здивувався Струмок. ? Він ? надзвичайний красень. Невже ти цього не помітив? ? розгублено мовили лісові мавки. ? Ні, ? відповів Струмок. ? Я не помітив його краси, бо щоразу, коли він дивився у мої води, я був зачарований своїм відображенням у його очах... У його очах я бачив свою чудову красу! Тож побажаємо собі й кожному не хворіти на егоїзм струмка, бачити в очах дитини її душу. А вона нехай бачить у наших очах мудру любов. ? 35 МОЖНА НА ПОШТІ АБО НА САЙТІ PRESA.UA © ? ошкільне виховання?, 2014, № 5 Про цікаві форми роботи з батьками ? у наступних випусках ?ДВ? і ?ПП? ?????? ? ???????? © ? ошкільне виховання?, 2014, № 5 35 © ??????????? ??????????, 2014, ??5 40 ?????! ???????? ?? ??? ! ?? ? ? ? 6 ? ? ? ? ? ??? ??? ? 2014 ???? ??? 4 ??????? ??????? + 2 ????????? ????, ?? ?????? ??????? ?????? ???????? ?????? ????? ???? ???????? ??????? ????????? ?? ????? 200 ???????? ?????????? ??? ???????? ????? ??????????! ?? ?? ? ? ?? ???? ??????? Матеріали для проектної діяльності за найскладнішими темами чинних програм ? у тематичних номерах (у січні та липні) ???????? ?????????? ?? ???????? ? 54,90 ??? ?????? 40295 ???????? ?????????? ????? ?? ????? ??? ?? ????? presa.ua 3 ??????????? ?????? ?? ???????? ???????? ? ????? ????? ?????? Червоніє сонечко в траві, Ніби промовляє дітворі: ?Щоб не трапилось біди, Краще не підходь сюди!? Черепаха-модниця В садок поспішає, А коли дістанеться ? Лежить засмагає. У дитсадку будинок свій Облаштував бджолиний рій: Від ранку і аж до зорі Літають бджілки-трударі. Ще недавно у гніздечку Білі грілися яєчка. А сьогодні стало в ряд П?ятеро малих курчат. Жираф цей довго мандрував, Поки садок цей вподобав. Тепер за кожної нагоди Розказує свої пригоди. Фото надіслала Cвітлана Березова, завідувач, ДНЗ № 29 ?Золотий ключик?, м. Вінниця Хто це томиться в полоні Біля даху в павільйоні? Визволимо за хвилини Ми комашок з павутини! ISSN 0321-1401 Дошкільне виховання, 2014, № 5 ікаві звірята, птахи, комашки, зроблені з підручного матеріалу і розташовані по всій території дитсадка, ? чудовий засіб активізації уваги й пізнавальної діяльності дітей. Під час прогулянок і занять на свіжому повітрі малята залюбки шукають своїх менших друзів, розповідають про них, виконують їхні завдання, грають в ігри, складають оповідки і радіють кожній новій зустрічі. У цьому переконалися педагоги Вінницького дитсадка, фотознімки якого пропонуємо сьогодні в рубриці ?Ландшафтний дизайн?. Журнал розповсюджується за передплатою. Індекс 74140 ? 

Источник: www.docme.ru

• Робота з батьками

Моя щаслива дитина

Зневага до виховання — це загибель людей, сімей, держав і всього світу.
Я. Коменський

Родина — це природний осередок найглибших людських почуттів, де дитина засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, совісті, правдивості, любові до всього живого. Батьки — головні природні вихователі дитини. Основний чинник у формуванні особистості — це виховний клімат сім’ї. Рідна домівка —не тільки місце притулку, дах над головою, а й родинне вогнище, місце захисту від життєвих негараздів. Ці положення мають бути головним мотивом у роботі класного керівника.
Для налагодження тісних контактів із батьками варто позбутися застарілої методики батьківських зборів, коли педагог розповідає про недоліки, а батьки слухають. Класний керівник має триматися з ними як рівний з рівними, як порадник і однодумець у справі виховання. Не традиційність такої форми спілкування, коли батьки з об’єкта «всеобучу» стають активним суб’єктом творчого педагогічного пошуку, сприяє глибокому усвідомленню ними проблем сімейного виховання дітей.
Педагогічна практика переконує, що робота з батьками насамперед починається зі збирання відомостей про сім’ї від учнів та їхніх батьків. Класного керівника має цікавити: склад сім’ї; спеціальність та місце роботи батька, матері, осіб, що їх заміняють; матеріальні й побутові умови сім’ї; моральне обличчя батьків.
Така інформація може допомогти класному керівникові у пошуках форм і методів роботи з батьками учнів.

Поради для батьків

1. Уранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прикрощі, не вживайте образливих слів.

2. Не підганяйте її, розрахувати час — це ваш обов’язок, якщо ви цю проблему не вирішили — провини дитини в цьому немає.

3. Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили.

4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, застережень: «Дивися, поводься добре!», «Щоб не було поганих балів» тощо. У дитини попереду важка праця.

5. Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримав?»
Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитися (згадайте, як вам важко після виснажливого робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.

6. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, а згодом сама все розкаже.

7. Зауваження вчителів вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть із дитиною спокійно.

8. Після школи дитина не повинна сідати відразу за виконання завдань, необхідно 2-3 години відпочити.

9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилин необхідно відпочивати 10-15 хвилин.

10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати. А коли вже потрібна допомога, то без крику, спокійно, з похвалою та підтримкою, вживаючи слова: «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель» тощо.

11. Під час спілкування з дитиною не вживайте фразу: «Якщо ти будеш добре вчитися, то…».

12. Упродовж дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини.

13. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Усі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте самі, без неї. Коли щось не виходить, порадьтесь з учителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

14. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан.

15. Залучайте дітей до хатньої і суспільної праці, точно визначте коло їх обов’язків.

16. Учіть підлітка:

• цінувати дружбу, поважати суспільну думку;
• правильно оцінювати свою поведінку й поведінку інших;
• порівнювати свої дії з діями інших, робити відповідні висновки.

17. Виховуйте:

• витримку, наполегливість, готовність переборювати труднощі.
• чесність, правильність, уміння відстояти честь свою, родини, колективу тощо.

18. Виробляйте звичку сумлінно виконувати завдання, доручення вчителів, батьків, учнівського колективу.

19. Ні за яких обставин не заглядайте в портфель і кишені дитини. Навіть якщо вам здається, що ви все повинні знати про своїх дітей.

20. Коли ваша дитина прокидається, скажіть їй «Доброго ранку!» і не чекайте відповіді. Почніть день бадьоро, а не із зауважень і сварок.

21. Коли дитина повертається зі школи, запитайте: «Що сьогодні було цікавого?»

22. Намагайтеся, щоб дитина була прив’язана до помешкання. Повертаючись додому, не забувайте сказати: «А все-таки, як добре вдома!»

23. Ваша дитина принесла бали на семестр. Знайдіть за що її похвалити.

24. Постійно говоріть дитині: «Ти гарний, але не кращий за інших».

25. Скажіть дитині: «Не будь чепуруном — у класі не люблять чепурунів, не будь і замазурою — у класі таких не люблять. Будь просто акуратним»..

26. Коли ви роздратовані, почніть говорити з дитиною тихо, ледь чутно, тоді роздратування відразу проходить.

27. Коли дитина виходить з будинку, обов’язково проведіть її до дверей і скажіть: «Не квапся, будь обережний».

28. Коли син чи дочка повертаються зі школи, зустрічайте його (її) біля дверей. Дитина повинна знати, що ви раді її поверненню, навіть якщо вона провинилася.

Якою ви повинні відпускати дитину до школи

— Учень повинен приходити до школи чистим: із чистими руками, шиєю, обличчям. Нігті на руках повинні бути коротко обрізані, волосся охайно розчесане.
— Учень повинен одягатися в чисту, охайну учнівську форму. Взуття повинно бути начищеним, чистим.
Що повинно бути у портфелі:
— Учень повинен мати при собі чисту носову хусточку.
— У портфелі мають бути акуратно складені речі, потрібні для занять на цей день.
— Книжки слід обгорнути. На обгортці має бути напис: предмет, прізвище учня, клас та номер школи.
— Щоб зошити мали охайний вигляд, потрібно класти їх у папку.
— Олівці, ручки покладіть у пенал.
— Стежте за, тим, щоб звечора все було готове до навчального дня і в портфелі не було нічого зайвого.

Пам’ятка для батьків «Виконуємо домашнє завдання»

1. Учень упорядковує своє робоче місце, свій стіл для навчальних занять чи місце, відведене йому за спільним столом.

2. За записами у щоденнику чи в зошиті встановлює, що саме йому задали.

3. Згадує, у якій послідовності радив учитель виконувати те або інше завдання.

4. Готує потрібні підручники та приладдя: ручку, олівець тощо.

5. Знаходить завдання в підручнику, текст статей та письмових вправ, текст задач тощо.

6. Згадує навчальний матеріал, який пояснював учитель на уроці.

7. Згадує вказівки вчителя щодо способів виконання вправ.

8. Виконує роботу.

9. Звіряє зроблене з тим, що потрібно було зробити: чи часом чогось не забув.

10. Перевіряє, чи правильно виконав завдання; якщо є помилки — виправляє.

11. Якщо це можливо, звертається до батьків або до інших старших членів сім’ї з проханням перевірити, чи розуміє він зміст прочитаної статті, чи правильно розповідає, чи навчився пояснювати розв’язання задачі.

До уваги Батьків

1. Виховує все: люди, речі, явища, але на першому місці батьки й педагоги.
Учити жити — це значить передавати із серця в серце моральні багатства. І передає ці багатства той, хто з колиски пестить дитину, хто дбайливою рукою підтримує її перший крок, хто веде її за руку першою стежинкою життя. Це мати, батько, вчитель.

2. Виховання починається із дня народження. Перше, із чого дитина починає пізнавати світ, — це ласкава материнська усмішка, тиха колискова пісня, добрі очі, лагідні обійми. З усього цього складається перше уявлення про добро і зло.

3. У сімейному вихованні вирішальну роль відіграє морально-політичне обличчя батьків.
Могутньою виховною та облагороджуючою силою для дітей сім’я стає тільки тоді, коли батько і мати бачать високу мету свого життя, живуть в ім’я високих цілей, що збільшують їх в очах дитини.

4. Турбота батька і матері про здорову сім’ю. Справжня мудрість вихователя — батька, матері — в умінні дати дитині щастя дитинства — це спокійне домашнє вогнище.

5. Сім’я — це первинний колектив українського суспільства.
Чи почуває дитина, що блага її життя — наслідок великої праці батьків, турботи люблячих її людей? Адже без них, без їхньої праці і турботи вона просто не могла б існувати. Тут криється велика небезпека — виростити людину егоїстичну, яка вважає, що головне — її особисті потреби, а все інше — другорядне. Я бачу лише один шлях: учити дитину робити добро для нас, батьків, вихователів; учити дітей розуміти й переживати всім серцем, що вона живе серед людей і що найглибша людська радість — жити заради когось.

6. Готових рецептів сімейного виховання немає.
Є люди, здатні тільки родити, але не здатні по-справжньому народжувати. Повнокровна й гармонійна особистість народжується материнською і батьківською мудрістю. Народження людини — велике і важке діяння, щаслива і складна праця, яка називається вихованням.
Щоб виховати дитину, слід дотримуватися правил у реалізації своїх сімейно-побутових педагогічних функцій. Основні з них такі:

1. Встановлювати і дотримуватись загальноприйнятих норм поведінки, чіткого режиму життя (праці, навчання, дозвілля, відпочинку), практикувати визначення кожному членові сім’ї його обов’язків, контролювати їх виконання, спільно з дітьми аналізувати стан життя родини, її перспективи, внутрішньосімейні плани тощо.

2. Постійно тримати в полі зору шкільне життя дитини, цікавитись її успіхами, проблемами, труднощами, інтересами, запитами, прагненнями і способами їх задоволення.

3. Знати товаришів своєї дитини, зони її неформального спілкування, сповідувані нею ідеали, пріоритетні життєві орієнтири.

4. Виховувати у дітей відповідальне, ціннісне ставлення до свого здоров’я, розуміння обов’язку допомагати в майбутньому своїм пристарілим батькам і родичам, дітям, усім нужденним людям, утримувати свою сім’ю.

5. Компетентно й педагогічно грамотно обговорювати з дітьми проблеми асоціального змісту життя окремих людей (наркомани, алкоголіки), перша інформація повинна надійти від батьків, а не від компанії.

6. Обмежувати доступ дітей до інформації, що популяризує проституцію, наркоманію.

7. Розвивати і заохочувати самостійність у дітей, уміння відстоювати свою позицію.

8. Підтримувати постійний зв’язок зі школою.

9. Знати і вміти пояснити основні прикмети чи зовнішні ознаки вживання дітьми наркотиків, токсичних речовин.

10. Бути готовими до прийняття певних «дисциплінарних» рішень щодо обмеження непродуктивного» часу життя дитини і контактування її з «підозрілими» товаришами.

Закон України «Про освіту» (витяг)
Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини.

1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.

2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані:
• Постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їхніх природних здібностей.
• Поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до України, рідної мови, культури, сім’ї, повагу до національних, історичних, культурних цінностей інших народів.
• Сприяти одержанню дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати домашню освіту відповідно до вимог до її змісту, рівня та обсягу.
• Виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

Стаття 60. Права батьків.

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:
• Вибирати заклад освіти для неповнолітніх дітей.
• Обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування в закладах освіти.
• Звертатися до органів державного управління освітою з питань навчання, виховання дітей.

О.М. Щебликіна
Рівненська обл.

Источник: abetka.ukrlife.org

Щасливе дитинство. Як зробити дитину щасливою?

Коли ви мріяли про дитину. Уява малювала образ крихітного теплого грудочки у вашої грудей. Представляється кумедний бутуз, якого ви годуєте з ложечки. Розігрувалася фантазія на тему восьмизубой усмішки вашого веселого, закоханого в життя годовасика, його перші кроки і кучерики. Ви приміряли себе до образу милого янголятка, прижимающегося до вас своєю ніжною щічкою, і ласкаво произносящим «Я люблю тебе, мамо». Ви і зараз малюєте в розумі такі картини як «перший раз у перший клас», «закінчення школи із золотою медаллю», «вступ до престижного ВУЗУ», «Вінчання вашого чада і народження онуків». Ви готові на все заради своєї мрії. Але дитина народилася. І якийсь він не такий. І бажання у нього якісь дивні.

А що зробили ви заради його мрії?

Ви досі вважаєте, що у вас найкращий на світі малюк? Ви завжди любите його більше всіх на світі? Його незадоволену гримасу і нестримний плач? Летить у вас кашу і овочеве пюре, мистецтва на стінах і меблів. Вашу квартиру простих ігор, коли терміново необхідні генеральне прибирання і ремонт. Ви любите його, навіть не дивлячись на те, що він зовсім не схожий на вашу давню мрію? Любіть його, коли він не слухається і робить все в розріз з вашими проханнями, вмовляннями, вимогами, наказами, ультиматумами. Коли зовсім вас не чує.

Йому так потрібна Ваша любов.

Його треба любити, не дивлячись на знову і знову забруднені по дорозі до горщика штанці, пролиту в ліжко компот, порвані нові джинси, двійки в щоденнику і провали на іспитах. Потрібно прощати йому все: навіть занапащену дорогу косметику, порізані штори, зіпсовану одяг, замордованого пофарбованого кота, занапащені квіти і раптово спливли в акваріумі рибок або потонув мобільник. Його треба любити так, щоб він у цьому не сумнівався.

Ми даємо життя нашим дітям, ми допомагаємо їм здобути освіту і адаптуватися до життя. Але ми не живемо за них. Ми не мріємо за них. Ми не намагаємося вирішити їх проблеми, придумані нами. Ми не будемо втілювати свої нереалізовані мрії в життя. Ми не посміємо відкупитися матеріальними благами замість щирої любові і розуміння.

Дорогі батьки!

Ми даруємо життя нашим дітям, а вони наповнюють наше життя радістю свого народження, щастям своєї першої беззубою посмішки, гордістю за їх досягнення. Ми радіємо, коли наша крихітка вперше намагається схопити свою брязкальце − найпершу в її такою зворушливою життя. Ми з таким нетерпінням чекаємо, коли наш чудовий малюк в перший раз перевернеться, почне самостійно тримати голівку, навчиться сидіти без підтримки, поповзе, стане на ніжки, зробить перші кроки, почне сам набирати в свою улюблену ложку їжу і не промахуватися повз рота, навчитися сідає на горщик, збирати пірамідки і башточки. Нас розпирає від гордості за успіхи нашого чада. Але що ж відбувається потім?

Ви і тільки ви визначаєте долю свого малюка.

Адже ви його взяли, коли він прийшов у цей світ. Ви взяли на себе повну відповідальність за те, як він буде себе почувати після народження, яку життя йому подаруєте. Ви і тільки ви йому приклад. І схожий він на вас. Підтримуйте свою дитину в будь-яких ситуаціях.

Допомагайте йому!

Йому потрібна Ваша допомога і підтримка з утробного віку і на многії літа. Виховання – це в першу чергу підтримка і допомога. Воно має на увазі під собою, що ви досвідченіше, мудрішими, сильнішими воспитываемого. Прийде час, і ви будете піднімати голову з гордістю за свого дорослого сина чи дочку, забувши всі переживання і тривоги.

Наталія Кудрявцева.

Источник: nastanova.com


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.